Цей сайт підтримується GTZ

Глосарій

Відновлювана енергія

Відновлювана енергія – це енергія, що виробляється з таких природних ресурсів, як сонячне світло, вітер, дощ, приплив та геотермальне тепло – які мають здатність до відновлення (природного поповнення).
Див. також:http://www.german-renewable-energy.com

Директива ЄС про енергетичну ефективність будинків

Метою Директиви 2002/91/EC про енергетичну ефективність будинків є сприяння енергетичній ефективності будинків у Європейському співтоваристві з урахуванням зовнішніх кліматичних і місцевих умов, а також вимог щодо внутрішнього клімату та ефективності витрат. Директива набула чинності 16 грудня 2002 року. Кожна країна-член ЄС мала включити її положення до свого національного законодавства до 4 січня 2006 року. Див. також: http://europa.eu/scadplus/leg/en/lvb/l27042.htm

Зміна клімату

Зміна клімату – це будь-яка значна тривала зміна очікуваних особливостей середньої погоди в конкретному регіоні, або, з точки зору сучасних соціально-політичних проблем, на Землі взагалі, за достатньо значний проміжок часу. Зміна клімату відображає аномальні коливання очікуваного клімату в атмосфері Землі та їх подальший вплив на інші частини Землі, такі, як наприклад полярні льодові маси, протягом періодів від кількох десятиліть до мільйонів років.
Див. також: http://unfccc.int

Енергетична політика Європейського Союзу

Концепцію обов’язкової та комплексної Європейської енергетичної політики було впроваджено Європейським Союзом і схвалено Радою Європи 27 жовтня 2005 року в Лондоні. Див. також: http://www.energy.eu/

Енергетичний аудит

Енергетичний аудит – це обстеження, перевірка та аналіз енергетичних потоків у будинку або в технічній системі з метою з‘ясування енергетичної динаміки системи, що досліджується. Як правило, енергетичний аудит проводиться в процесі пошуку можливостей зменшити обсяг енергії, що входить до системи, без негативного ефекту на вихідний результат, такий, як наприклад, конкретні вимоги користувачів. Коли об’єктом дослідження є заселений будинок, основна увага приділяється одночасному зменшенню енергоспоживання зі збереженням або поліпшенням умов комфортності, охорони здоров‘я та безпеки. Крім простого визначення джерел енергоспоживання енергетичний аудит має на меті визначення пріоритетів використання енергії від найбільш ефективного до найменш ефективного заходу з енергозбереження.

Енергосервісна компанія (ЕСКО)

Енергосервісна компанія (скорочено: ЕСКО або ЕСКо) – це професійна комерційна структура, що надає широкий спектр комплексних енергетичних рішень, включаючи розробку та впровадження проектів з енергозбереження, раціонального використання енергії, елементи енергетичної інфраструктури на умовах підряду, вироблення та постачання енергоносіїв, а також управління ризиками. ЕСКО проводить поглиблений аналіз об’єктів, розробляє енергоефективні рішення, встановлює необхідні елементи та управляє системою, забезпечуючи економію енергії протягом періоду окупності. Зекономлені кошти часто використовуються для повернення капітальних інвестицій проекту протягом п’яти - двадцятирічного періоду, або реінвестуються в будинок, що дозволяє проводити заходи з капітальної модернізації, які за інших умов були б неможливими. В разі, якщо проект не забезпечує дохідності інвестицій, ЕСКО часто бере на себе сплату недоотриманої різниці.

Комунальний енергетичний менеджмент

Комунальний енергетичний менеджмент (KEM) поєднує різні функції та ініціативи з метою перманентного зменшення енергоспоживання муніципальними будинками в місті. Існує два підходи енергетичного менеджменту: стратегічний та оперативний. Засобами стратегічного енергетичного менеджменту муніципалітет розробляє довгострокові енергетичні концепції для всього міста і визначає загальні напрямки не лише для будинків, а й для сфери комунальних послуг та адміністративної організації. З більш практичної точки зору операційний енергоменеджмент зосереджує увагу на аналізі енергетичної ефективності конкретних будинків і послуг та визначає заходи для скорочення й оптимізації споживання енергії.

Міжнародна ініціатива Німеччини з захисту клімату

5 грудня 2007 року уряд Німеччини затвердив Інтегровану програму з енергії та клімату (IEKP), що стало вагомим внеском у досягнення європейських і міжнародних цілей захисту клімату. Одним з компонентів цієї програми є «Ініціатива з захисту клімату», згідно з якою кошти, отримані від продажу сертифікатів CO² через систему торгівлі викидами, використовуються на фінансування проектів із захисту клімату. Завдяки цьому Німеччина стала першою країною, яка вкладає надходження від сертифікатних аукціонів безпосередньо в заходи з захисту клімату національного та міжнародного рівня.

Зокрема, Федеральне міністерство екології, захисту природи та реакторної безпеки Німеччини (BMU) підтримує заходи з захисту клімату, спрямовані на підвищення енергоефективності та розширення сфер застосування відновлюваної енергії. Міжнародна ініціатива з захисту клімату підтримує заходи з адаптації до змін клімату в країнах, що розвиваються, та в країнах нової індустріалізації. Вона має на меті надати новий імпульс переговорам щодо міжнародного договору про захист клімату на період після 2012 року. Таким чином ініціатива робить важливий внесок у досягнення амбітних цілей захисту клімату в Німеччині, Європі та в усьому світі.

З початку 2008 року BMU надало до 400 млн. євро, отриманих від продажу квот на викиди, для заходів Ініціативи з захисту клімату. Ініціатива з захисту клімату складається з двох компонентів:

  • підтримка сталого постачання енергії
  • адаптація до змін клімату та збереження біологічного розмаїття

Ця нова форма екологічної співпраці в зазначених двох пріоритетних сферах доповнить існуючі заходи з розвитку співробітництва і сприятиме їхньому економічно ефективному впровадженню, а також допоможе у здійсненні інноваційних пілотних проектів.
Див. також:http://www.bmu.de

Пасивний будинок

Термін «пасивний будинок» (німецькою мовою: Passivhaus) стосується ретельно розробленого добровільного стандарту енергоефективності у будівлях. Він втілюється в будівлях з надзвичайно низьким рівнем енергоспоживання для опалення або охолодження приміщень. Цей стандарт стосується не лише житлових приміщень; деякі офісні будівлі, школи, дитсадки та один супермаркет були також побудовані відповідно до цього стандарту. Пасивне проектування не є додатком або доповненням до архітектурного проекту. Це інтегрований процес разом з архітектурним проектуванням. Хоча цей стандарт застосовується переважно в нових будівлях, його використовують і для заходів реновації. Попередній досвід було отримано завдяки іншим стандартам будинків з низьким енергоспоживанням, зокрема стандарту Niedrigenergiehaus (низько-енергетичний будинок) у Німеччині, а також стандарту будинків, споруджених відповідно до жорстких вимог будівельних кодексів Швеції і Данії.

Стандарт пасивного будинку для Центральної Європи вимагає, щоб будинок відповідав таким вимогам:

  • Будинок не повинен споживати більше ніж 15 кВт.г./м² за рік (4746 btu/ft² за рік) енергії для опалення та охолодження
  • Загальне споживання енергії (енергія для опалення, гарячого водопостачання та електроенергія) не повинно перевищувати 42 кВт.г./м² за рік
  • Загальне споживання первинної енергії (електроенергія з джерела первинного виробництва тощо) (первинна енергія для опалення, гарячого водопостачання та електроенергія) не повинно перевищувати 120 кВт.г./м² за рік (3.79 × 104 btu/ft² за рік)

Див. також: http://www.passivhaustagung.de

Первинна енергія

Первинна енергія – це енергія, яка не підлягала жодним процесам перетворення або трансформації. Первинна енергія – це енергія паливної сировини та будь-яких інших форм, отримана системою в якості вхідного ресурсу. Первинна енергія включає невідновлювану і відновлювану енергію. Первинна енергія трансформується в процесі перетворення енергії в більш зручні форми енергії, такі як електроенергія та очищене пальне. В енергетичній статистиці ці форми відомі як вторинна енергія.

Торгівля викидами

Торгівля викидами – адміністративний підхід, який застосовується для контролю забруднень шляхом надання економічних стимулів для зменшення викидів забруднюючих речовин. Інколи також називається «обмеження та торгівля квотами» (cap and trade). Див. також: http://www.ieta.org/ieta/www/pages/index.php